В Національній опері України 31 жовтня очікується гучна прем’єра опери Жака Оффенбаха “Казки Гофмана”. «Добрі поради» побували на допрем’єрному показі цієї вистави й готові розповісти чим вона цікава і чому варто подивитися оперу “Казки Гофмана”.
Треба сказати, що в цей день в опері яблуку не було де впасти, стільки було охочих подивитися виставу першими. Інтерес ЗМІ пояснюється тим що, режисером-постановником «Казок Гофмана» став Іван Уривський, відомий своїми оригінальними постановками у театрі І. Франка. Саме йому художній керівник театру Анатолій Солов’яненко доручив поставити цю оперу.
Новий погляд
І він дійсно запропонував оригінальне та несподіване, сценічне рішення.
Це розумієш відразу як тільки підійматися завіса і починається перший акт.
На сцені з’являються будівельники, які весело відзначають ймовірно здачу будинку, наливають вина і Гофману (Олександр Нікіфоров) і чекають на нього розповіді про його любовні історії.
Його першою любов’ю виявляється … лялька Олімпія, яка прасує сорочки, і виконує арії за допомогою … праски, а потім і пістолета.
Вдруге Гофман закохується в куртизанку Джульєтту, яка знаходиться в приміщенні з промовистим написом – 100 євро на годину.
Остання кохана Антонія проживає з батьком та братом у комунальній квартирі радянського зразка із веселим сусідом, куди теж навідуються будівельники попити чайку.
А персонаж Нікляус у початкової версії – чоловік, а тут – жінка.
Несподівано? Сміливо? Оригінально? Так і є. Думаю цього і добивався режисер. І треба сказати, що дебют Івана Уривського на оперній сцені вдався.
Сам Уривський розповив:
-Для мене опера щось нове у моєму житті і я ще вчусь це робити.
Я мріяв поставити тексти Гофмана на драматичній сцені. А мне вдалося це зробити на оперній.
Трохи змістили час, але музику ми не могли порушить, хоча додаткові звуки з’явилися, але це не відволікає, а навпаки — додає побутовості цій красивій класичній музиці.
Складно, але цікаво
Диригент-постановник Микола Дядюра підкреслив, що під час війни Національна опера працює в екстремальних умовах, але театр зробив все, щоб ця постанова відбулася.
Артистка Ольга Фомічова (Олімпія), яка здивувала публіку тім, що під час арії села на шпагат, сказала, що працювати були складно, хоч і цікаво.
-Багато завдань, дуже складні вокальні партії й дуже багато чисто режисерських вимог. З нами постійно працювала хореографка.
Хоча у виставі немає як таких танцювальних номерів, але тут є достатньо складна пластика.
Неоднозначним вважає свій образ співачка Анжеліна Швачка (Нікляус, Муза).
-Нікляус у початкової версії – чоловік, а в нас – жінка. Ми трохи змінили образ персонажа – я зараз не муза Гофмана, але я жінка, яка витягує його з усіх халеп. Усі жінки, яких ви бачите на сцені, є не дуже позитивними й втягують його в ці халепи.
А я його гіпнотерапевт, психолог, психотерапевт. Я єдиний, мабуть, позитивний персонаж, який намагається всіх помирити”.
Незвичайна постанова
Якщо цього разу ви сподіваєтеся побачити звичайну оперу – то ви помиляєтеся. «Казки Гофмана» Національної опери України дуже незвичайна постанова.
Вона не відповідає класичним правилам, тому оцінювати цю постанову класичними мірками неможливо.
- По-перше, класична структура опери кардинально відрізняється від того, що ми бачимо на київської сцени. І саме це змушує замислитеся щодо задуму режисера: що він мав на увазі, коли пішов на цей крок?
- По-друге, спочатку дуже важко звикнути що це сюжет не про ті часи, коли жив Гофман, а про наші часи. Але згодом ви звикаєте, тому що режисура настільки класна, що просто забуваєте про це. Здається, що про це забувають навіть актори!
- По-третє, сама постанова відгукується з сучасністю багато у чому. Кохання, зрада, талант – що це означає зараз? Чого це коштує і наскільки важливо для кожного з нас зараз?
Відповіді на ці питання ви знайдете у постанові «Казки Гофмана».
Полювання за квитками
Є питання чи буде так само складно дістати квиток на оперу “Казки Гофмана”, як на виставу “Конотопська відьма” в театрі ім. Івана Франка?
Художній керівник Національної опери Анатолій Солов’яненко зауважив: “Ще важче. Квитки на дві вистави зараз повністю продані.
Але ще дві вистави заплановані 19 та 20-го листопада. Так що не пропустить свій шанс!
Анатолій Солов’яненко також зазначив, що намагається відкрити сцену головного оперного театру України для талановитих режисерів.
-За останні роки Оксана Тараненко (режисерка-постановниця Одеської національного академічного театру опери та балету). здійснила у нас постановку, Віталій Пальчиков (режисер Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва). Зараз – Іван Уривський.
І наступна робота, до якої ми готуємось, – це опера Олександра Родіна “Конотопська Відьма”, яку у нас поставить Георгій Ковтун.
Я Івану пропонував, але він сказав, що двічі в одну річку не заходить”.
Світлана Борисова. Фото Владислав Мусієнко