У 2022-му році 2 червня православні святкують Вознесіння Господнє. Це християнське свято належить до найбільших свят православної церкви, його завжди відзначають у четвер на 40-й день від Великодня.
Трішки історії
Число 40 – не випадково. У всій Священній історії це був час закінчення великих подвигів. За законом Мойсея на 40-й день батьки приносили своїх дітей до храму, до Господа. І тепер у сороковий день після Воскресіння, після «нового народження», Ісус Христос мав увійти до небесного храму Свого Батька як Спаситель людства.
Перемігши смерть, Христос почав нове життя у славі у Бога.
У цей день нам святе писання нагадує нам, про те що Ісус був людиною, яка вознеслась на небеса, також і звичайні люди можуть потрапити туди. Ісус вирушив туди, щоб «приготувати місце» для Своїх послідовників.
Новозавітна історія
Про подію Вознесіння розповідають нам євангелісти Марк і Лука, особливо докладно можна прочитати про це у книзі Дій Святих Апостолів в 1 розділі.
Згідно з книгою Дій святих апостолів (Діян.1:2-11) Ісус після Свого Воскресіння «протягом сорока днів був серед них і говорив про Царство Боже», а потім зібрав апостолів в Єрусалимі і наказав їм не розходитися сказавши «ви, через кілька днів після цього будете хрещені Духом Святим».
Після цього Він піднявся на їхніх очах на небо.
Лука пише, що «хмара забрала Його з виду їх» (Діян. 1: 9), а учні «дивилися на небо» (Діян. 1: 10-11). Коли вони дивилися на небо то побачили двох чоловіків в білому одязі, які звернулися до них: «Мужі Галілейські! що ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, що сходить на небо». (Дії 1:9-11)
Хто дає надію
Свято Вознесіння – це свято Неба, відкриття людині Неба як нового та вічного будинку, Неба як справжньої батьківщини. Гріх відділив землю від неба, він зробив нас земними. Але Ісус Христос повернув людям небо, яке було втрачене. Небо – це Царство Боже, це царство вічного життя, царство істини, добра та краси.
Піднявшись на небо, Господь не залишив землю Своєю Божественною присутністю, Він став ще ближче до людини, до всіх віруючих у Нього. Нині Він перебуває на землі не тільки всюдисущим Своїм Божеством, але й у великому таїнстві Євхаристії – Божественних Тіла та Крові Його.
Традиції
У народному календарі день Вознесіння Господнього був днем пам’яті померлих батьків та предків.
На згадку про Вознесіння Господнє пекли великі подовгасті пироги, на яких господині зверху робили з тіста кілька «перекладин». Часто вони пеклися з сімома перекладинами, «щоб Христу було легше піднятися на небо». Ці коржі було прийнято освячувати в церкві, пригощати ними рідних, жебраків та використовувати в обрядах. Також пеклися пироги з зеленою цибулею.
Обрядність
Обрядові «драбинки» господині приносили на свої земельні наділи. Спочатку необхідно вклонитися землі на усіх чотири сторони, а потім підкинути в гору хлібець промовляти: «Щоб жито моє виросло так само високо». Після чого драбинка з’їдалася. Заплітали жінки та дівчата березові вінки, вважалося, що якщо вінок не зав’яне до П’ятидесятниці, то той, хто його зробив проживе цей рік щасливо, а дівчина вийде заміж.
Згідно з повір’ями, вмившись росою на Вознесіння, дівчина приверне кохання і вдало вийде заміж.
Якщо хворому дати випити роси, то він одужає швидше.
Особливості
Вознесіння Господнє вважається останнім весняним святом. «Весна на Вознесіння у небо підноситься – на відпочинок у рай пресвітлий проситься!»
У народі з Вознесінням пов’язували деякі особливості природного календаря.
Вважалося, що цього дня відцвітали сади, спів птахів ставав тихішим.
На Вознесіння Господнє немає строгого посту, у їжу можна вживати будь-які продукти. Немає особливих обмежень і щодо роботи, можна займатися домашніми обов’язками.
Це свято – сприятливий час для того, щоб помиритися з дорогими людьми та попросити прощення та прощати старі образи. Не можна бажати іншим зла.
Питання – відповідь
“У народному календарі день Вознесіння Господнього був днем пам’яті померлих батьків та предків. Чи можна у цей день вінчатися?”
Надія та Сергій, м. Обухів
У велике свято Вознесіння Господнє не проводяться поминальні служби. Вони можуть бути проведені напередодні, але не у самі святкові дні.
Вознесіння – це свято великої радості.
Якщо ми говоримо про вінчання, слід розмежувати поняття таємниці вінчання і самого весілля. Слід пам’ятати, що весілля не можна організовувати у дні посту та в заупокійні дні поминання покійних. А прийняти таїнство вінчання можна будь-якого дня, і навіть у піст, але без організації весілля. Але, ми б рекомендував у такі великі свята як Вознесіння, Воскресіння і Богоявлення утриматися від вінчання для того, щоб повністю відчути всю велич цих свят і обрядів.