29 жовтня на сцені Національної опери України відбудеться прем’єра вистав «Кассандра» та «Мойсей», сучасного українського балету, що закликає до боротьби за красу та свободу. Вони представлені у рамках проєкту «Fortress» за підтримки «Українського культурного фонду».
Два хореографічних перформанси натхненні геніальними драматичними поемами українських класиків – «Кассандра» за Лесею Українкою та «Мойсей» за Іваном Франко.
Новий погляд
Сучасне прочитання цих класичних поем пропонує новий, глибокий погляд на бойовий дух українців під час війни. Проєкт «Fortress», що українською означає «мури», або ж фортифікація – це мистецьке дійство, що ставить оборону від ворога, укріплюючи віру в абсолютну перемогу Українців.
«Fortress» – це не лише візуальне мистецтво, а й емоційне переживання, що закликає до спротиву агресії та підіймає настрій і впевненість у перемозі. За допомогою ультрасучасної пластики, технологічних інновацій у сценографії й костюмах ми продемонструємо незламну силу України.
Кассандра
«Хореографія цих двох вистав різниться, як і їх зміст. – Розповідає балетмейстерка-постановниця Олеся Шляхтич. – У виставі «Кассандра» я надихалась грецькими фресками, уламками античних скульптур, величчю Парфенону та міфами давньої Греції.
Звісно ж це сучасний балет, тому античність рухів переосмислена, проте подекуди ви зможете помітити характерні злами рук та корпусів, осідання на стегно, специфічні грецькі позиції ніг, що в уяві еллінських художників видавались героїчними, а нам сьогодні шалено стильними та екзотичними.
Мойсей
У виставі «Мойсей» хореографія пустельна, дика, хотілось передати відчуття піску під ногами, довгого шляху, протесту, бунту, а заразом з тим вікової мудрості та сили. Обидві вистави варто сприймати абстрактно, глядачі OSDC Dance Theater добре знають, що всі персонажі у виставах чітко детерміновані сюжетом, але при перегляді можна розслабитись і не намагатись розгадати змістовий ребус, насолоджуючись рухом красивих тіл, зміст вистав сам прийде до глибоких куточків душі…
Що до вистави «Мойсей» – звичайно ж бажання створити цю виставу зародилось тоді, коли Ізраїль також споріднено з Україною вступив у війну і відчуття братерства між Україною та Ізраїлем звичайно ж стають очевидними для кожного, бо у нас спільний ворог, на нас падають іранські дрони…
Тому це свого роду жест братерства… тим більше ще й Іван Франко написав ідеальну драматичну поему, яка описує лише останній день, коли народ юдейський втомився так, як втомились зараз ми українці…
Вони не хотіли далі йти й не вірили, що десь там за два-три кроки їхньої мандрівки вони знайдуть свій шматочок раю.
Мойсей своїм прикладом показав, що за цією горою дійсно є рай, тому що коли він на неї підіймається сходить сонце і юдеї бачать, що треба було вірити йому і триматись. Тому заклик до українців – протримаймося ще на одну добу довше, нам треба протриматись на одну добу довше аніж ворогу і там буде наша перемога!»
Чи є пророки на Землі?
На мою думку, обидва твори обʼєднує те, що автори писали про свою долю, як провидців у суспільстві – розповідає балетмейстерка-постановниця Олеся Шляхтич. – Ці геніальні твори безумовно порушують питання «Чи є пророки на Землі?», питання, що бентежать кожного українця. Кому вірити? Чи втримаємось ми? Де правда?
І от вона – в образах Лесі, Франка, Шевченка, Старицької-Черняхівської, Підсухи, Гончара – ми маємо вже на кого спиратись, історично склалося так, що митці минулого заклали для нас потужний фундамент цінностей та орієнтирів – то і є ці мури з мистецтва…
До речі, саме такий зміст художник-сценограф Петро Богомазов закладав, наповнюючи декорації вистав уламками стародавніх мистецьких творів.
Кассандра – жінка, що бачить майбутнє, Мойсей же чоловік, що веде народ за собою.
Звісно ж питання чоловіка і жінки.. питання насичення Всевишнім талантів обидвох статей виходить тут на перший план… Проте, на жаль, сексизм не покидає наше суспільство донині й кожна жінка знає про це … про це також писала Леся Українка, коли зображала Кассандру тендітною та всезнаючою.
Проте в суспільстві їй ніхто не вірив тому, що вона маленька, незахищена і вона не може взяти меч і стратити ворога.. вона може лише казати те, що бачить.
І тут постає важливе питання – чи можемо ми розпізнати пророка там, де не очікуємо? Чи повіримо ми правді, якщо її буде говорити людина в такій формі, яка буде для нас незвичною.
Обидва балети відзначаються інноваційною сценографією: поєднанням живопису, 3D графіки та хореографії, що створює багатошарову композицію.
Завдяки колаборації талановитої команди художників, композиторів і танцівників, проєкт «Fortress» має на меті не лише представити надзвичайні художні роботи, а і стати символом єдності та стійкості українського народу.
Наші митці, переконані у важливості створення культурних продуктів у час війни, присвячують цю виставу всім, хто бореться за свободу та гідність. Разом ми зміцнимо мури нашої ідентичності та готовності до перемоги!
Постановний склад
Балетмейстерка – постановниця Шляхтич Олеся
Композитори – «Кассандра» – Антоніо Вівальді, Safdi, «Мойсей» – Тимофій Старєнков
Художник-сценограф – Петро Богомазов
Автор графічного дизайну декорацій – Safdi
Художник – Євген Клименко
Художник з костюмів – Марія Руденко
Балетмейстер-репетитор – Євген Кайгородов
Помічник хореографа – Микита Кайгородов
Ролі виконують
У виставі «Кассандра»: Олеся Шляхтич (Єлена), Данило Пащук (Паріс), Клеман Гійом (Долон), Ліна Володіна (Кассандра), Микита Кайгородов (Гектор), Еліна Бідна (Андромаха), Каріна Тельвар (Поліксена), Тімоті Харфорд (Сінон).
У виставі «Мойсей»: Євген Кайгородов (Мойсей), Микита Кайгородов (Авірон), Андрій Скляр (Датан), Клеман Гійом та Катерина Крук (Демони).