Багато хто сприймає Богуслав як звичайне провінційне містечко, але, запевняємо вас, що він не такий простий, яким здається на перший погляд. Тут, як то кажуть, кожен камінь дихає історією: адже заснував місто в 1032 році сам Ярослав Мудрий і назвав його Богуславом. А мальовничі береги річки Рось, де знаходяться найкрасивіші гранітні скелі та водні каскади, полонили своєю красою багатьох письменників і художників.
Знаючі люди їдуть сюди, щоб торкнутися історії, надихнутися красою і набратися сили. Поїдемо й ми.
Що подивитися
Як тільки в’їжджаєш в історичну частину міста, бачиш незвичайну будівлю – це Кам’яниця, найстаріша будівля. Побудували її ще у 1726 року, спочатку там розміщувалася єврейська початкова школа – хедер. Пізніше, в різні роки, чого там тільки не було— клуб глухонімих, гестапо, музей комсомольської слави.
Нині у Кам’яниці музей народних промислів.
Недалеко від неї знаходяться ще кілька будівель ХІХ століття, серед яких вирізняється будинок купця Покраса в стилі неоренесансу (нині тут міська рада). У самій будівлі збереглося кілька старовинних фресок, на які приходять подивитися туристи, співробітники адміністрації ставляться до цього з розумінням.
У найближчому сквері – триметровий пам’ятник Ярославу Мудрому, його встановили у 2009 році. Цікаво, що постать князя стоїть на восьмикутній зірці «Алатир» – це стародавній оберіг наших предків.
Подорож у часі
Радимо відвідати музей історії Богуславщини, в якому можна здійснити своєрідну подорож у часі. Знаходиться він у старовинному будинку ХІХ століття, де жила купецька родина. Але спочатку потрапляєш у печеру кам’яного віку, бачиш бивні мамонта, шаблезубого тигра… І далі переходиш із віку у вік, закінчуючи сучасністю. Кожен зал оформлений у дусі «свого» часу, тут зібрано унікальні речі: скіфські предмети побуту, великий макет замку Ярослава Мудрого, реліквії козацьких родин.
Зустріч з Марусею Богуславкою
У багатьох місто асоціюється зі шкільною програмою та героїнею народної думи Марусею Богуславкою. Вона була дочкою священика Покровської церкви, яка потрапила в полон до татар і була продана турецькому султанові. Той дуже полюбив дівчину, довіряв їй у всьому.
Маруся не забувала про свою батьківщину і навіть допомогла втекти з турецької в’язниці 700 козакам!
На згадку про знамениту землячку, чия історія чимось нагадує українську Роксолану, поставили пам’ятник на березі річки Рось, який став символом міста. «Жива у думах та піснях народна героїня Маруся Богуславка» – написано на ньому. А якщо вам пощастить, то ви зустрінете легендарну Марусю не лише «в камені», а й в образі прекрасної українки, яка під час екскурсії розповість вам Марусину історію.
Фатальна Марія
Вписалася в історію Богуслава ще одна Марія – Вілінська, українська письменниця, відома під псевдонімом Марко Вовчок. Якщо хочете розкрити таємницю цієї фатальної жінки, в яку були закохані Шевченко, Менделєєв, Тургенєв, Боткін та ще десятки чоловіків, вирушайте на екскурсію до музею письменниці, що знаходиться в будинку, де вона прожила рік. Тут представлені сімейні фото, листи, одяг, картини, предмети домашнього вжитку, книги… Але головне – уважно слухати в.о. директора музею Ніну Борисівну Левченко і тоді дізнаєтеся про письменницю таке….
І про це вам більше ніхто і ніде не розкаже.
Традиції майстрів
Богуславщина здавна славилася народними промислами — тут жили та творили гончарі, ткачі, вишивальниці… І навіть козацькі човни-«чайки» виготовляли в цьому краї!
Село неподалік Богуслава так і називається Чайки.
Відома майстриня Валентина Ткач – одна із тих, хто відроджує традиції українських майстрів. Вона походить з династії ткачів, з дитинства виробляє полотна з льону й килими. Всю цю красу ми побачили у її майстерні, що знаходиться у Богуславі.
— Ткацтвом займався мій дід, мама з 15 років працювала ткалею, а батько був директором фабрики художніх виробів «Перемога» у Богуславі, – розповідає Валентина. — Я навчилася малювати візерунки та ткати килими у своєї мами, яка й досі мені допомагає.
У свою чергу, я навчила цьому ремеслу своїх дітей.
Валентина Ткач відкрила школу ткацтва і проводить майстер-класи на спеціальному міні-верстаті.
Авторські роботи майстрині прикрашають колекції поціновувачів ткацтва у різних куточках світу. Не втрималися й ми, купили бавовняні сувеніри.
Батьківщина талантів
Богуслав подарував світу багатьох талановитих людей. Тут народився художник Іван Сошенко – друг Великого Кобзаря.
Та й сам Шевченко не раз бував у цьому краї.
Іван Левицький (у майбутньому — класик української літератури Іван Нечуй-Левицький) навчався у Богуславському духовному училищі, а згодом викладав у ньому словесність.
Живописець, гравер, керівник Лаврської іконописної майстерні Алімпій Галик теж родом із Богуслава.
Вкрадене щастя
Богуслав видіграв вирішальну роль у житті письменника Шолом-Алейхема. У 1877 році вісімнадцятирічний Шолом Рабінович давав уроки Ользі, дівчині з багатої родини. Вчитель та учениця покохали один одного. Дізнавшись про це, розлючений батько вигнав викладача. Але таємне листування з коханою тривало.
Через деякий час він викрав Ольгу з дому батьків, і вони одружилися.
«Не знаю, чи Богуслав зробив із мене письменника, але те, що в Богуславі я вперше відчув, як за спиною у мене прорізуються крила і вперто розривають мій піджак — це очевидно», — зізнавався у листах Шолом-Алейхем.
Скелі та бубни
У Богуславі є унікальна пам’ятка природи, якій понад 2 млрд років – відслонення гранітів. Скелі з червоного та сірого граніту, висотою 10–12 метрів формують каньйон завдовжки півтора кілометри. Глиби утворюють острів, який з обох боків омиває Рось.
Тут можна побачити мальовничі річкові пороги, серед яких є заглиблення, так звана «Яма». У ній можна купатися. Часто відслонення богуславських гранітів називають місцем сили, адже приїхавши сюди, люди заряджаються позитивною енергією.
Може, свіже повітря кружляє голову чи прекрасні пейзажі, але тут і справді відчуваєш незвичайні відчуття.
Хочеться надовго залишитися серед каміння та медитувати, дивлячись на Рось.
Може, так станеться, що ви, як і ми, почуєте дивні звуки. Шаманський бубон? Звідки він тут? Ідемо на звук і бачимо музикантів. І поринаємо у неймовірне дійство – єднання природного дива та людського таланту. Бубни, варган, екзотичний диджериду — на всіх цих музичних інструментах грають подружжя Ірина і Роман Правдиві, які самі виготовляють їх у майстерні «Правдиві Бубни».
Ми довго слухали мелодії, що зачаровують, а потім не витримали і самі почали грати!
Медвін та гора Тотоха
У 27 км від Богуслава є село з непростою долею – Медвін. Вперше воно згадується у 1520 році, хоча поселення тут існували й раніше. На околицях села виявлені сліди трипільських та скіфських поселень. 1920 року повсталі селяни тут заснували Медвінську республіку. Антибільшовицький заколот жорстоко придушила армія Будьонного.
В останні роки багато хто приїжджає в Медвін щоб потрапити на гору Тотоха, вважаючи її місцем сили. Горою її можна назвати умовно, вона невисока і полога, швидше за це пагорб. На самому верху стоїть невелика біла арка, під нею й поряд — залишки предметів, які використовують у ритуалах.
Чи справді вона має чудодійну силу? Хто знає, але не дарма ж вона приваблює екстрасенсів та езотериків.
Можна вірити в диво, можна ні, але помилуватися мальовничими околицями з вершини Тотохи однозначно варто.
Цікаві факти
- Богуслав вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1032 році, а 1195 року зустрічається вже в офіційних документах.
- У 1620 році місто отримало Магдебурзьке право та герб.
- За свою історію Богуслав входив до складу Литовського князівства, Речі Посполитої, Російської імперії.
- Богуславський замок був резиденцією Богдана Хмельницького.
- Місто було центром козацтва Правобережної України, тут розташовувався Богуславський полк.
- Населення Богуславщини брало активну участь у гайдамацькому русі.
- Були часи, коли євреї становили більшість населення міста (1897 року — до 65%). Тут було 7 синагог.
- У Богуславі є найбільший в Україні єврейський цвинтар.
Світлана Брага. Фото автора
За допомогу в підготовці матеріалу автор дякує Всеукраїнській асоціації гідів та особисто Яніні Гавриловій та Діані Шамрай.