Стартував проєкт з оцифрування Києво-Печерської лаври, що має на меті віртуалізацію та створення цифрових турів по Національному заповіднику. Це важливий крок у промоції української історії та культури за допомогою цифрових технологій.
Києво-Печерська Лавра, одна з найвизначніших святинь України та світу. Те ще Лавру оцифрували, дозволяє не тільки забезпечити захист унікальних пам’яток, але й зробити їх доступними для широкої аудиторії по всьому світу.
Що чекає на віртуальних мандрівників?
- Віртуальна реальність (VR): Можливість подорожувати Лаврою з дому, оглядаючи історичні фрагменти та відтворені завдяки сучасним технологіям об’єкти.
- 3D-моделі: Деталізовані об’ємні моделі унікальних артефактів, що дають змогу побачити їх у найменших деталях.
- Багатомовна підтримка: Віртуальні тури доступні українською та англійською мовами, що відкриває Києво-Печерську лавру для відвідувачів з усього світу.
Світлана Котляревська, кураторка проєкту та заступниця генерального директора заповідника, зазначає: “Це необхідний цифровий продукт, що дозволяє рекламувати та промотувати Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” як українцям, так і всьому світу навіть під час війни.”
Проєкт охоплює три ключові періоди розвитку Лаври:
- Княжі часи (XI-XIV ст.).
- Литовсько-козацькі часи (XV-XVIII ст.).
- Нові часи (XIX-XX ст.).
Цифровізація цих періодів дозволить зануритися в багатовікову історію України, відтворюючи ключові моменти та події.
Чому це важливо?
- Збереження спадщини: Цифрові моделі допоможуть зберегти пам’ятки для майбутніх поколінь, особливо під час війни та руйнувань.
- Доступність: Віртуальні тури дозволяють досліджувати Лавру людям з усього світу, незалежно від фізичної присутності.
- Промоція української культури: Використання технологій допомагає підвищити інтерес до української історії на міжнародній арені.
Людмила Вітряна, креативний директор з віртуалізації компанії #freegenGO, наголошує:
“Цифровізація — це не просто тренд, а важливий інструмент для збереження нашої спадщини. Це майбутнє українського туризму.”