Соліст Національної опери України Олександр Мельничук розповів Советnews як з перших днів війни захищав Київщину.
Серпневий репертуар театру стартував оперою Дж. Верді «Ріголетто», титульну партію якої виконав Олександр Мельничук. Перед початком вистави нам вдалося побувати за лаштунками, а також у гримерці співака і побачити його перевтілення в образ Ріголетто. А головне – почути з перших вуст розповідь про те, як Олександр Мельничук вступив до лав тероборони, аби захищати Батьківщину.
Після 24 лютого Олександр вирішив вивезти сім’ю з Києва у безпечніше, як тоді здавалося, місце до родичів у Бучанський район.
А насправді вони опинились у гарячій точці.
Тоді він зрозумів, що має захищати родину та Батьківщину.
– А хіба був інший вихід? – розповідає Олександр. – Лінія фронту проходила практично у 500 метрах від нашого будинку. Ворог поруч і треба думати про захист своєї родини, близьких, Батьківщини. Військового досвіду в мене не було. Ми всі вчилися дуже швидко на практиці. Головним завданням нашої тероборни – допомога військовим і ми робили все можливе, щоб вони знищували ворога.
В основному ворог тримався своєї колони, роблячи вилазки, щоб знищити нашу артилерію.
Ми ж допомагали ЗСУ і поліції виконувати свою роботу.
– Чи не заважала вам професія артиста взяти до рук зброю?
– Чесно кажучи, як і більшості мотивованих людей (а невмотивованих там не було), мені нічого не заважало. Я був готовий тоді і ладен зараз захищати близьких. Тут питання просте: або виживеш, або смерть. Ми були рішуче налаштовані, щоб знищити ворога, готові були загинути заради цього.
Після тримісячної перерви співак повернувся до театру, де працює вже 17 років. Він вважає, що військовий досвід допомагає йому у роботі над ролями.
– Деякі речі неможливо усвідомити, – каже Мельничук, – поки ти їх не пережив. І ті драматичні образи, які я втілюю, стали ще глибшими, цікавішими.
Люди, які зараз приходять на спектаклі до нашого оперного театру, змінилися.
Ми всі змінилися з початком війни. І якщо раніше театр сприймався як розвага, то тепер він поєднує нас як націю.
Приходячи до театру, глядачі можуть забути хоч на якийсь час про стрес, отримати позитивні емоції та моральну підтримку. І потім продовжувати жити, працювати і бути сильними.
Ми маємо бути сильними і перемогти. Іншого виходу немає.
Нагадаємо, що Національна опера України одна з перших відчинила свої двері для глядачів під час війни. І навіть скасувала літні канікули, щоби радувати своїх глядачів. Вистави тепер лише «денні» (початок о 15:00) і тільки у вихідні дні (субота, неділя). Кількість глядачів у залі обмежена до 450 осіб (саме стільки місць у укритті, куди у разі повітряної тривоги можуть спуститися глядачі).
Серпневий репертуар театру можна побачити тут.
Світлана Борисова