Колекції Національного музею історії України одні з багатіших і недаремно цей музей є одним із провідних в нашій країни. Його фондові зібрання нараховують понад 800 000 експонатів. А це, на хвилинку, світового значення археологічні та нумізматичні колекції, етнографічні зібрання, колекції зброї, творів живопису та графіки, реліквії українського національно-визвольного руху ХХ ст тощо.
Після початку війни музей не впізнати. Більшість залів пусті, тому що цінні експонати евакуювали.
Наталія Лихицька, науковій співробітник Національного музею Українивідділу науково – освітній роботи розповіла «Советnews».
–Одразу після початку війни співробітники музею, незважаючи на небезпеку, продовжували евакуювати експонати. В одному із залів навіть побачили кілька куль. На щастя, експонати не просаджали, вдалося їх вчасно евакуювати. Все це робилось власними силами, але колеги з Данії, Швеції, Німеччині та інших країн з самих перших днів війни надавали гуманітарну допомогу, зокрема пакувальні матеріали і транспортні послуги.
Цієї суботи, 11 березня, Національний музей історії України запрошує разом відзначити 209-річницю з дня народження Тараса Шевченка – поета, художника та мислителя, якого вважають батьком української нації.
На вас чекає віртуальна подорож Шевченковим Києвом, поезія Тараса Шевченка та виступ гурту бандуристів.
Взявши участь у вікторині про життя та творчість видатного українця, ви перевірите свої знання або ж дізнаєтеся нові цікавинки з життя Кобзаря.
А наприкінці заходу всі охочі зможуть спробувати себе в якості справжніх художників, намалювавши для себе картину на склі «Садок вишневий коло хати».
Національний музей історії України запрошує разом відзначити 209-річницю з дня народження Тараса Шевченка
Програма
12:00 – 14:00 – лекція з музейним гостем, а саме:
12:00 – Віртуальна подорож «Шевченко і Київ: у літературі, житті, мистецтві» разом з Оксаною Петрук, заступником директора з навчально-виховної роботи, учителькою української мови та літератури спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 73 з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства Шевченківського району Києва.
12:45 – вірш «Розрита Могила» у виконанні Руслана Руденка, учителя української та зарубіжної літератури спеціалізованої школи №73 Києва.
13:15 – поезія Тараса Шевченка у виконанні дітей.
14:00 – виступ учасників студії при Національній заслуженій капелі бандуристів імені Георгія Майбороди.
15:00 – вікторина для знавців життя та творчості Тараса Шевченка.
15:30 – малюнок на склі «Садок вишневий коло хати».
Початок 11 березня, в суботу, о 12:00.
Іди і дивись
Також Наталія Лихицька провела екскурсію найбільш цікавими виставками музею.
–«Навала. Київський постріл» демонструє речі з Бучі, Ірпеня, Гостомелю – постраждалих районів Київській області у часи окупації. Ці речи ми взяли з дозволу 241 бригади, яка захищала Київщину. Ми прагнули показати як жили окупанти, як вони грабували мешканців та, що люди пережили під час окупації. Про це не можна забувати і потрібно говорити.
Вона важка. Але ми маємо шанувати наших героїв і пам’ятати про них.
Рекомендую відвідати проєкт «Світи Григорія Сковороди», де показана не радянська точка зору на філософа. Нам його малювали як босоногого мандрівника, який навчав дітей. Але він не був бідним, він з козацької шляхетної родини.
Цей проєкт руйнує чимало стереотипів про Григорія Сковороду.
В музеї відкрита виставка Сергія Єрмакова, який шив колекції «від кутюр». Створював свої шедеври він на дотик, адже острота зору у його складала тільки на одному оці 5%.
Він не розрізняв кольорів, світла і тіней. Саме у нас можна побачити на його чудові костюми.
Вперше, на виставці «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ» можна побачити каміння зі стін Десятинної церкви. Також тут представлені речі з таємного сховку під церквою та залишки одного із вцілілих князівських поховань ХІ ст., знахідки з дохристиянського могильника, на якому звели Десятинну церкву.
Крім того, ви побачите експонати з колекції Національного заповідника «Софія Київська»: уламки мармурового саркофагу, фрагменти фрескового розпису, мармурові та шиферні деталі оздоблення храму…
Можна подивитися також на копії фресок і мозаїк Михайлівського Золотоверхого собору, в тому числі представлені роботи мистецтвознавця Адріана Прахова.
