Здавна в українських будинках малювали на стінах квітки соняшника — як обереги, їх вишивали на рушниках і сорочках, зображали на глиняному посуді та великодніх писанках. Він вважається символом родючості, здоров’я та захисту від злих сил.
Калина у слов’ян асоціювалась материнством: кущ – мати, квіти та ягоди – діти.
Вона є ще й символом будинку, батьків, усього рідного. Калина уособлює і саму Україну, її оспівують у багатьох піснях, наприклад: «А ми ту червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!»
Обов’язково додавали до весільного вінка грона калини як символ щасливого сімейного життя, невичерпної краси, ніжності і чистоти стосунків. Крім того, нареченій, щоб підкреслити її красу і молодість, вплітали троянди, чорнобривці, ромашки, мак, деревій, трохи полину від злих сил і пристріту (вроку), материнки як символу жіночого щастя, материнського кохання.