Православні українці готуються зустрічати Великдень — одне з найдавніших та найшанованіших свят. Дата свята завжди різна й обчислюється за місячно-сонячним календарем. Цього року ми будемо святкуватиме Великдень 5 травня.
Історія Великодня
Всі знають, що цього дня Ісус Христос, розп’ятий на хресті, воскрес із мертвих. Але витоки Великодня більш давні, а саме це походить від давньоєврейського «песах», що означає «минати». Чому? Як розповідає Біблія, Бог наслав на єгиптян 10 страт, і останньою було вбивство всіх немовлят.
Однак єврейських дітей ангел смерті не зачепив — минув їхні будинки.
І лише після цієї страти фараон відпустив євреїв із рабства. З того часу о 14-й день нісана (березня) євреї святкують Песах протягом тижня.
Цікаво, що у перші століття нашої ери Великдень відзначали разом із Песахом.
Але на Першому Вселенському соборі в 325 році було вирішено святкувати її в першу неділю після повного місяця, що настає після весняного рівнодення.
Ритуал святкування
Прийшовши на Русь із Візантії, християнство принесло і ритуал святкування Великодня. Весь тиждень, що передує цьому дню, називають Страсною.
Особливо виділяють її останні дні
- Великий четвер – день духовного очищення.
- Страсна п’ятниця – нагадування про страждання Ісуса Христа.
- Велика субота – день печалі, і нарешті Світле Христове Воскресіння.
Весь Великий тиждень у храмах Царська і бічна брама, брама у вівтарі відкрита цілодобово. Вони закликають вірян відкрити свої серця для Бога та милосердя.
Віряні приносять у храм паски та фарбовані яйця, щоб освятити їх.
Під час Великодня проводяться обряди хрещення, а ось вінчання розпочинаються після закінчення Світлого тижня. У ці дні, коли все навколо радіє оновленню життя, спогадам про смерть немає місця, тому в цей час не буває панахид та заупокійних богослужінь.
Обряди та повір’я
Символами Великодня вважаються яйця, птахи, гнізда, кролики, квіти, зелень – все те, що символізує відродження та пробудження. Освячене яйце за великоднім столом традиційно їдять першим. Яйця дають рідним, сусідам, роздають жебракам, залишають у церкві.
Великодньому яйцю приписуються і магічні властивості.
Колись вважалося, що воно може загасити пожежу, якщо її кинути у вогонь, тому таке яйце навіть зберігали за іконою на такий випадок. Їм також гладили худобу по хребті, щоб вона не хворіла. Чудодійну силу приписували яєчній шкаралупі та крихтам від розговіння.
Їх збирали, змішували із четверговой сіллю і клали разом із зерном для посіву.
Залишки освячених у церкві яєць, пирогів та м’ясних страв закопували в полі, а одне пасхальне яйце обов’язково зберігали до початку сівби та брали його з собою на ниву, щоб урожай був багатим.
Використовувалися навіть кісточки з великоднього столу.
Згідно з повір’ям, кинуті у вогонь під час грози, вони відводили удар блискавки. Головку від освяченої паски господар брав із собою на полі і там її з’їдав для щедрого врожаю.
Українські традиції
- Молоді хлопці розпалюють вогонь недалеко від церкви та гріються біля нього всю ніч, тоді як їхні матері, дружини та сестри стоять навколо церкви з пасхальними пасками.
- Матері, які мають неодружених дітей, запікали в паску надії на їхній вдалий шлюб. Падаючи паску в піч, примовляли: «Паски в піч, а ви, хлопці та дівчата, не сидіть, а заміж йдіть».
- На Великдень молоді хлопці забиралися на дзвіницю і дзвонили до дзвонів.
- У понеділок після Великодня парубки обливали дівчат водою. У вівторок же наставала черга дівчат обливати водою хлопців.
- Споруджували гойдалки, на яких гойдався старий і молодий. Вважалося, що таким чином люди позбавлялися поганих помислів.
Народний календар
- Гроза на Великдень — до пізньої та сухої осені.
- Якщо йде дощ, то весна буде дощовою.
- Тепла та ясна погода обіцяє сонячне літо та гарний урожай.
- Зоряна ніч на Великдень – до заморозків.
- На Великдень небо похмуре — літо буде холодним та хмарним.
- Якщо на другий день після Великодня ясна погода, то літо буде дощовим.