Вважається, скільки на Масляну випечете млинців, стільки й буде вам щастя та добробуту. Святкувати її у 2024 році будемо з 11 по 17 березня, так що, якщо постаратися, млинців за тиждень можна напекти багато й різних.
Перш ніж почати готувати та поїдати гори млинців, розберемося, звідки вони взялися. Ми, звісно, впевнені, що це слов’янський винахід із язичницьких часів. Але й інші версії.
Ще гарячі
Вперше про млинці письмово згадали давні римляни. У них була популярна страва alita dolcia («інша насолода») — пшеничний коржик, замішаний на молоці та яйцях. Такий собі місцевий фастфуд: такими млинцями торгували в Колізеї під час гладіаторських боїв. Ну, як у нас — попкорном перед кіносеансом.
У середньовічній Європі теж любили млинці: що цікаво, для їх випічки мандрівники навіть тягали із собою невеликі сковорідки.
Англійці на початку XV століття першими випустили кулінарну книгу з млинцями. Сьогодні у британців дуже популярні тонкі бездріжджові млинці з рідкого тіста.
Їх подають із різними начинками як основну гарячу страву чи десерт.
Легкі та тонкі
У Франції млинці (переважно крепи і галети) робляться легкими і тонкими, як цигарковий папір. Солодкі крепи (crêpes sucrées) із пшеничного борошна подають із фруктами та ягодами, пікантні галети (crêpes salées) печуть із гречаного борошна та начиняють м’ясом, сосисками, сиром чи рибою.
Голландські млинці паннекекен теж відрізняються легкістю, але з «суттєвим» наповненням – грудинкою, шинкою, сиром.
Палачінта – угорський млинець типу французьких крепів. Популярний у Закарпатті, там навіть проводиться кулінарний фестиваль «Ужгородська палачінта». Готують їх із різною начинкою — сиром, варенням, фруктами, яйцями, м’ясним фаршем…
Американський сніданок
Англійським колоністам в Америці, щоб поласувати млинцями, часто доводилося пекти їх на розпеченій мотиці, але прогрес не стоїть на місці – на заміну їй прийшла сковорода.
Тоді млинці і стали національною стравою.
Ними пригощали своїх гостей президенти США, а Фенімор Купер у себе на батьківщині був однаково відомий і як письменник, і як знатний випікач млинців. Американський сніданок не можна уявити без млинців (pancakes), їх подають під час суботніх молитовних сніданків у церкві. Заокеанські млинці — оладки — відрізняються від наших: вони жирніші та пишніші, оскільки замішуються на вершках.
Млинець трансформер
Головний ефіопський млинець інжера – це тарілка та вилка одночасно. На ньому розкладено м’ясні, рибні та овочеві закуски, які беруть шматочком іншого млинця та їдяться, а наприкінці трапези з’їдають і «тарілку».
Українські налисники
Однією з особливих та найсмачніших українських страв вважаються налисники. Тісто для них готують так, що вони виходять набагато тоншими та ніжнішими, ніж звичайні млинці. До того ж їх можна приготувати про запас і заморозити, а потім дістати з холодильника будь-якої миті та насолоджуватися смакотою. Традиційною начинкою налисників вважається сирна, але можна готувати їх з різними наповнювачами, на свій смак.
Чи знаєте ви?
У різних країнах млинці печуть не з пшеничного борошна, а з того злаку, який там удосталь виростає.
Америка. За багато століть до Колумба індіанці смажили на глиняних сковорідках кукурудзяні коржики. А також свої млинці — бісан роті, їх досі печуть із нутового борошна.
Азії. Тут головний злак — рис, тому й млинці печуть із нього.
Африка. Млинці готують із теффа — абіссинської полевички — і навіть із кореня тропічного маніока.
Індія. Млинці доса печуть із сочевиці з додаванням гострих спецій.
Європа. Деякі види млинців там печуть із картоплі. У Швеції вони називаються рагмунк — «щетинний чернець». А норвежці у свої лефсі засовують навіть сосиски!
