Вважається, скільки на Масницю випечете млинців, стільки й буде вам щастя та добробуту. Святкувати її у 2026 році будемо з 16 по 22 лютого, так що, якщо постаратися, млинців за тиждень можна напекти багато й різних.
Перш ніж почати готувати та поїдати гори млинців, розберемося, звідки вони взялися. Ми, звісно, впевнені, що це слов’янський винахід із язичницьких часів. Але й інші версії.
Ще гарячі
Вперше про млинці письмово згадали давні римляни. У них була популярна страва alita dolcia («інша насолода») — пшеничний коржик, замішаний на молоці та яйцях. Такий собі місцевий фастфуд: такими млинцями торгували в Колізеї під час гладіаторських боїв. Ну, як у нас — попкорном перед кіносеансом.
У середньовічній Європі теж любили млинці: що цікаво, для їх випічки мандрівники навіть тягали із собою невеликі сковорідки.
Англійці на початку XV століття першими випустили кулінарну книгу з млинцями. Сьогодні у британців дуже популярні тонкі бездріжджові млинці з рідкого тіста.
Їх подають із різними начинками як основну гарячу страву чи десерт.
Легкі та тонкі
У Франції млинці (переважно крепи і галети) робляться легкими і тонкими, як цигарковий папір. Солодкі крепи (crêpes sucrées) з пшеничного борошна подають із фруктами та ягодами, пікантні галети (crêpes salées) печуть із гречаного борошна та начиняють м’ясом, сосисками, сиром чи рибою.
Голландські млинці паннекекен теж відрізняються легкістю, але з «суттєвим» наповненням – грудинкою, шинкою, сиром.
Палачінта – угорський млинець типу французьких крепів. Популярний у Закарпатті, там навіть проводиться кулінарний фестиваль «Ужгородська палачінта». Готують їх із різною начинкою — сиром, варенням, фруктами, яйцями, м’ясним фаршем…
Американський сніданок
Англійським колоністам в Америці, щоб поласувати млинцями, часто доводилося пекти їх на розпеченій мотиці, але прогрес не стоїть на місці – на заміну їй прийшла сковорода.
Тоді млинці і стали національною стравою.
Ними пригощали своїх гостей президенти США, а Фенімор Купер у себе на батьківщині був однаково відомий і як письменник, і як знатний випікач млинців. Американський сніданок не можна уявити без млинців (pancakes), їх подають під час суботніх молитовних сніданків у церкві. Заокеанські млинці — оладки — відрізняються від наших: вони жирніші та пишніші, оскільки замішуються на вершках.
Млинець трансформер
Головний ефіопський млинець інжера – це тарілка та вилка одночасно. На ньому розкладено м’ясні, рибні та овочеві закуски, які беруть шматочком іншого млинця та їдяться, а наприкінці трапези з’їдають і «тарілку».
Українські налисники
Однією з особливих та найсмачніших українських страв вважаються налисники. Тісто для них готують так, що вони виходять набагато тоншими та ніжнішими, ніж звичайні млинці. До того ж їх можна приготувати про запас і заморозити, а потім дістати з холодильника будь-якої миті та насолоджуватися смакотою. Традиційною начинкою налисників вважається сирна, але можна готувати їх з різними наповнювачами, на свій смак.
Цікаві факти
У різних країнах млинці печуть не з пшеничного борошна, а з того злаку, який там удосталь виростає.
Америка. За багато століть до Колумба індіанці смажили на глиняних сковорідках кукурудзяні коржики. А також свої млинці — бісан роті, їх досі печуть із нутового борошна.
Азії. Тут головний злак — рис, тому й млинці печуть із нього.
Африка. Млинці готують із теффа — абіссинської полевички — і навіть із кореня тропічного маніока.
Індія. Млинці доса печуть із сочевиці з додаванням гострих спецій.
Європа. Деякі види млинців там печуть із картоплі. У Швеції вони називаються рагмунк — «щетинний чернець». А норвежці у свої лефсі засовують навіть сосиски!
